Давай виключим світло і будем мовчати

  Сьогодні на хвилину світ замовчав, замовчав рівно о 8:20 а може 

трошки пізніше, та й може не весь світ, але українці - напевно. 

 Це відчуття подібне до втрати рідної тобі людини, подібне до 

безвихідності, коли дійсно хочеться посидіти в темряві і просто

 помовчати. 

  Скрябін - це людина-унікум, ніколи нікого не боячись він своєю творчістю протягом  життя робив відкритий протест владі, відкривав очі нам( громадянинам) на несправедливість , яка, нажаль, трапилась і  з ним. Згадуються одразу моменти з моїх поїздок від Польші додому, коли ти їдеш повз невеличкі хатинки біля шосе, повз міста невідреставровані і сірі і за збігом обставин на плейлісті вмикається саме пісня Скрябіна зі словами "А моя країна - суцільна руїна". Звичайно, нагортаються одразу сумні думки, але краще гірка правда... 

  В такі моменти думаєш а яке, все ж таки, безглузде наше нічим не захищене життя, як довго (а з іншої сторони блискавично) ти пишеш свою історію, відбудовуєш кожну зустріч, емоцію, стосунки з близкими тобі людьми і в осанню, найнепередбачуваннішу хвилину ставиш крапку, а може хтось й за тебе її ставить. 

  

   Україна замовчала, та й мовчанка ця буде ще не швидко минати. Не можу викинити з голови слів його пісень: 

"Часом буває так що хочеш почути речі яких б ніколи не знати і тягне за руку тебе в то мiсце, де думаєш краще б очей не мати".

  Ось і Скрябіна тянуло туди, де очі не дивляться без сліз та негативних емоцій - до війни, і правди він питався у влади в стількох піснях та інтервью, що вже, мабуть, і соромно лічити, скільки їх.

Чому холоднокровно ви зливаєте країну?

І у крові своїй ви власну топите дитинуСкажіть, будь ласка, чим всі люди в цій країні винніСкажіть ціну, за скільки ви продали Україну!                                                                       (с) Скрябін

    Я не буду тримати на душі тягар чи вину, підозрюючи, що вся ця, ніби випадкова аварія з його машиною і вантажівкою, що перевозила молоко, насправді є спланованою акцієї вбивства, так само як з Чорноволом, Гонгадзе та іншими. Наразі правоохоронці встановлюють всі обставини подій, що, як на мене, вже давно передбаченні, як писав Булгаков:  "Аннушка уже разлила масло". 

  Розумію, все це брудна політика, в яку, як казав мій знайомий "Без "багнонеприлипаючого" смокінгу суватись не варто", але я теж знаю, що все це  замкнене коло, в якому будучи свідомою людиной, розуміючи всю трагічність і крутість схилу, по якому котиться наша країна, важко, мабуть, стриматись і не висказати свого слова...!

  

Вічна пям'ять Героям України і Андрію Кузьменко, невгамовному і сильному, нездоланному і щирому!!!